«Зеонбуд» через суд добился отмены предупреждения Нацсовета по ТВ и РВ
Компания «Зеонбуд» выиграла суд первой инстанции по обжалованию предупреждения Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания, сообщает «Телекритика».
14 октября Окружной административный суд города Киева удовлетворил иск «Зеонбуда». Госрегулятор, признал противоправным и отменил решение Нацсовета от 21 августа № 740 об объявлении компании предупреждение.
Текст постановления опубликован в едином государственном реестре судебных решений. Впоследствии отдельным постановлением в него были внесены исправления и указано, что постановление было принято 24 сентября.
Как известно, 17 июля Нацсовет обязал «Зеонбуд» в течение месяца раскодировать сигнал цифрового эфирного телевидения и обеспечить выполнение условий лицензий телеканалов по распространению программ в открытом виде. В течение месяца этого не произошло. Следовательно, 21 августа Нацсовет объявил предупреждение «Зеонбуду» за невыполнение решения и дал две недели на декодирование.
Суд признал решение о предупреждении противоправным по тем мотивам, что Нацсовет не принимал предварительно решение о проведении внеплановой проверки «Зеонбуда» и не составлял актов по установленным фактам нарушения условий лицензии или требований законодательства. Кроме того, Нацсовет неправильно проинформировал «Зеонбуд» о запланированом рассмотрение вопроса — пригласил представителей компании за один день до заседания, а не за три дня, а также не предоставил суду доказательств, что «Зеонбуд» получил это приглашение.
Нацсовет по ТВ и РВ отказал «Зеонбуду» в переоформлении лицензий
22 октября Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания не удовлетворил заявление провайдера общенациональных цифровых мультиплексов МХ-1, -2, -3, -5 — компании «Зеонбуд» о переоформлении четырех лицензий в связи с внесением перечня каналов в дополнение к лицензии. Нацсовет отложил рассмотрение этого вопроса до момента завершения внеплановой проверки «Зеонбуда», сообщает «Телекритика».
Член Нацсовета Олег Черныш напомнил, что «Зеонбуд» получил свои четыре провайдерские лицензии в 2010 году, еще до определения телеканалов, которые получили места в мультиплексах. После проведения цифрового конкурса в 2011 году и повторного конкурса на остаток мест в мультиплексе МХ-5 в 2012 году «Зеонбуд» должен был внести изменения в свои лицензии — записать в приложении № 6 к лицензии весь список победителей конкурса.
Представителей компании «Зеонбуд» на заседании Нацсовета не было — они попросили регулятора рассмотреть вопрос без них.
Член Нацсовета Владислав Севрюков напомнил, что сейчас идет внеплановая проверка «Зеонбуда». Он предложил отложить рассмотрение вопроса о переоформлении лицензий до завершения проверки. За переоформление лицензий «Зеонбуда» проголосовали только двое членов Нацсовета из шести — Александр Ильяшенко и Екатерина Котенко. Тогда Нацсовет пятью голосами перенесла рассмотрение вопроса до завершения проверки.
Внедрение цифрового ТВ в России оказалось под угрозой
Сроки завершения внедрения цифрового ТВ в России могут быть изменены из-за сокращения финансирования.
Такое заявление замглавы Минкомсвязи Алексей Волин сделал сегодня на заседании Временной комиссии Совета Федерации по вопросам совершенствования законодательства в области СМИ.
"Мы планировали до середины 2015 года завершить программу строительства инфраструктуры цифрового телевидения, чтобы покрыть территорию, на которой живет 98,5 процента населения. В связи с теми корректировками бюджета, которые внес Минфин, я боюсь, что эту задачу нам придется отодвинуть на пару лет, потому что деньги нам срезали", - сказал замминистра, однако объем недополученных средств уточнять не стал.
Впрочем, Минкомсвязь будет настаивать на возвращении прежнего уровня финансирования. По словам Волина, под угрозой оказался крупнейший инфраструктурный проект в России, и полная замена аналогового телевидения цифровым по-прежнему остается приоритетной для Минкомсвязи.
Аналоговое телевещание в Беларуси будет прекращено 15 мая 2015 года
Сегодня Министерство связи и информатизации совместно с РУП "Белтелеком" провело пресс-конференция на тему "О ходе реализации Государственной программы внедрения цифрового телевизионного и радиовещания в Республике Беларусь до 2015 года".
Чиновники рассказали, что Беларусь активными темпами переходит с аналогового на цифровое телевещание. По словам заместителя директора РУП "Белтелеком" Вадима Шайбакова, полностью аналоговое ТВ в Беларуси прекратит свое существование 15 мая 2015 года, когда будет отключена главная радиотелевизионная передающая станция страны в Колодищах.
Старый стандарт постепенно сменяет цифровое ТВ стандарта DVB-T2/DVB-T.
Всего запущено 3 мультиплекса. Первый передает 8 бесплатных "социальных" каналов в стандарте DVB-T, этим вещанием охвачена практически вся территория Беларуси (на данный момент 97,8% населения).
2-й и 3-й мультиплекс - платные, каждый передает по 18 каналов в стандарте DVB-T2. Первые 18 каналов входят в "базовый" пакет, еще 18 распределены по тематическим. На данный момент "базовый" пакет (2-й мультиплекс) доступен на территории, где проживает 77% населения, тематические (3-й мультиплекс) доступны у 64% населения Беларуси.
Для того, чтобы смотреть программы "базового" и тематических пакетов, необходимо заказать специальную приставку, либо карту (для современных телевизоров), которая будет расшифровывать их. В "Белтелекоме" обещают, что абоненты получат приставки и карты бесплатно (на срок действия договора). Приставки можно заказать уже сейчас, карты будут доступны в следующем году.
На данный момент услугами коммерческого эфирного цифрового ТВ пользуются более 42 000 абонентов. Прогнозируется, что до конца года эта цифра вырастет до 45-50 тысяч.
Digital Screens перезапустила OLL.TV
Компания Digital Screens входящая в холдинг "Медиа Группа Украина" провела полномасштабный перезапуск сервиса видеосервиса OLL.TV, превратив его во всеобъемлющий развлекательный продукт на базе цифрового телевидения. Новый OLL.TV объединил в себе интерактивное цифровое телевидение и видеотеку фильмов, сериалов и телешоу.
В течение двух лет с момента своего старта в 2012 году OLL.TV работал как онлайн-кинозал, предлагая зрителям лицензионные фильмы и сериалы в рамках платной подписки.
Новая версия OLL.TV ориентирована на просмотр на экране любых телевизоров и распространяется вместе с ресивером цифрового телевидения. Сервис адаптирован как под плоскопанельные телевизоры, так и под кинескопные, что позволило OLL.TV выйти в более широкий сегмент рынка. При этом, в случае с кинескопными телевизорами речь идет не только о возможности подключить ресивер — для таких ТВ специально адаптирован интерфейс.
"Мы создали полноценный развлекательный продукт по принципу "все и сразу", объединив все то, что люди привыкли смотреть по ТВ, в кинотеатрах и в интернете. Применив передовые технологии в области цифрового телевидения, мы дали зрителю возможность гибко управлять контентом. При этом наш сервис доступен по очень демократичным ценам и на любых телевизорах" – отметил директор по развитию бизнеса "Медиа Группа Украина" Алексей Куракин.
Пользователи OLL.TV могут воспользоваться функциями автоматической записи телепрограмм за последние 3 или 7 дней и ТВ-паузы. Последняя дает возможность "заморозить" телеэфир на 10 минут, чтобы отвлечься, например, на телефонный звонок. В сервисе также предусмотрены тематическая рубрикация, поиск, история просмотров.
Абоненты могут выбрать один из трех тарифных планов OLL.TV – "Стартовый" 39 грн, "Оптимальный" – 79 грн, или "Премиальный" – 159 грн. Подробное описание тарифных планов доступно на сайте OLL.TV.
Важно отметить, что OLL.TV — полностью легальный видеосервис, который обладает всеми необходимыми лицензиями.
Богатый контент и широкая функциональность
Ключевое преимущество OLL.TV — обширный ассортимент контента. Благодаря лицензии IPTV сервис предлагает все востребованные украинские и ведущие иностранные телеканалы, причем 12 из них — в HD-качестве. Большое количество контрактов с правообладателями позволило собрать и постоянно обновлять огромную видеотеку из более чем 10 тыс. фильмов, сериалов, записей футбольных матчей и телешоу, в том числе эксклюзивного контента от Comedy Club Production. В OLL.TV также предусмотрена специальная категория «Кинозал», в которой собраны популярные фильмы и сериалы разных жанров с наилучшим качеством картинки и звука. Кроме того, в тарифном плане «Премиальный» фильмы можно смотреть с субтитрами и звуковыми дорожками на разных языках. Сервис OLL.TV работает на собственной видеоплатформе, специально разработанной для него. Такой подход обеспечивает максимально удобный интерфейс и широкие возможности по управлению контентом.
«Мы построили гибкую платформу, которую можно легко модифицировать и адаптировать к меняющимся запросам пользователей. Она выгодно отличается от платформ, которые можно купить в готовом виде, — не таких гибких и более дорогих в поддержке и модификации. Кроме того, высокое качество сервиса OLL.TV обеспечивает наша сеть доставки контента (CDN) — самая мощная в Украине», — отмечает Алексей Куракин.
Передовая платформа позволила реализовать в OLL.TV широкую функциональность интерактивного ТВ. Электронная телепрограмма отображает расписание каналов с возможностью навигации. Функция «Родительский контроль» блокирует доступ к нежелательному видео, каналу или жанру с помощью пароля. Видео можно добавлять в категорию «Избранное», чтобы выделять любимые фильмы для просмотра в удобное время.
Пользователи OLL.TV могут воспользоваться функциями автоматической записи телепрограмм за последние 3 либо 7 дней (в зависимости от тарифного плана) и ТВ-паузы. Последняя дает возможность «заморозить» телеэфир на 10 минут, чтобы отвлечься, например, на телефонный звонок. В сервисе также предусмотрены тематическая рубрикация, поиск, история просмотров.
Абоненты могут выбрать один из трех тарифных планов OLL.TV – «Стартовый» (39 грн.), «Оптимальный» (79 грн.) или «Премиальный» (159 грн.) Подробное описание тарифных планов доступно на сайте OLL.TV. Кроме того, у пользователей есть возможность подключить несколько телеэкранов в одном домохозяйстве по специальным ценам.
Сотрудничество с интернет-провайдерами
Стремясь обеспечить максимальное качество сигнала, а также соблюдая условия лицензии IPTV, компания Digital Screens предоставляет OLL.TV через сети интернет-провайдеров. Сервис входит в состав комплексных тарифных планов провайдеров вместе с услугами доступа в Интернет и телефонии.
На данный момент OLL.TV доступен в сетях следующих партнеров: «Укртелеком», «Вега», Airbites, «Юнионком», «Телегруп-Украина», «Телесистемы Украина», «Оптинет», «Претчер», «Каро», «Паутина нет», «Тиса» и «Инкомпласт Сервис».
Продажа подписки на OLL.TV осуществляется путем подписания соглашения между провайдером и абонентом. Провайдеры получают ежемесячную комиссию в зависимости от тарифного плана и количества дополнительно подключенных телеэкранов. Еще одно важное преимущество сотрудничества с OLL.TV – возможность удержания клиентов за счет привязки абонентского оборудования к сети данного провайдера.
«Мы предлагаем нашим партнерам полностью готовое к продаже решение для предоставления услуг интерактивного телевидения. Таким образом, провайдеры получают мощный инструмент дополнительной монетизации абонентской базы, который не требует практически никаких финансовых вложений с их стороны, — комментирует Георгий Барзашвили, директор компании Digital Screens. — OLL.TV берет на себя все лицензионные платежи. Кроме того, за счет OLL.TV провайдеры обеспечивают своих клиентов необходимым абонентским оборудованием для комфортного просмотра на любом телевизоре».
К концу 2014 года обновленный сервис будет доступен через Smart TV и на мобильных устройствах (планшетах и смартфонах). Таким образом, будет создана полноценная экосистема интерактивного ТВ. В перспективе компания также рассматривает возможность интеграции в OLL.TV различных приложений.
О компании Digital Screens Бренд OLL.TV принадлежит ООО «Диджитал Скринз», которое входит в состав холдинга «Медиа Группа Украина». OLL.TV – видеосервис, который предоставляет украинским зрителям возможность смотреть более 140 украинских и лучших мировых телеканалов, иметь доступ к постоянно обновляемой библиотеке лицензионного кино, сериалов и шоу, в том числе и в HD-качестве. Видеосервис доступен через интернет-подключение, ориентирован на просмотр на экране ТВ, базируется и распространяется вместе с оригинальной ТВ-приставкой. С 15 июля 2014 доступен самой широкой аудитории пользователей.
В России запуск третьего мультиплекса цифрового ТВ отложен до 2018 года
Запуск третьего мультиплекса цифрового ТВ минкомсвязи РФ отложило до 2018 года. Об этом заявил заместитель министра Алексей Волин на первом всероссийском совещании региональных СМИ в Екатеринбурге.
- Задача создания третьего цифрового мультиплекса на повестке дня не стоит, хотя бы в силу того, что сегодня нет ни одного региона, где объем рекламного рынка позволял бы местным ТВ-каналам оплачивать передачу цифрового сигнала, - подчеркнул он. - В целом по стране оплата сигнала в рамках третьего регионального мультиплекса должна составить 18 млрд рублей в год, в том числе по Свердловской области - 400 млн. рублей. Согласитесь, нет ни одного канала, который может себе это позволить, притом что надо будет сохранить аналоговое вещание и присутствие в кабельной сети. Мы приняли решение отложить внедрение третьего мультиплекса до 2018 года, потому что есть другие способы донесения информации.
Кроме того, по словам Волина, еще в феврале было принято решение не устанавливать точную дату отключения аналогового телевизионного вещания ни на региональном, ни федеральном уровне. Это означает, что все желающие вещать в эфире телекомпании будут делать это до тех пор, пока для них это необходимо. Никаких угроз для рекламного рынка не возникает: региональные каналы либо имеют сами лицензию, выданную федеральной комиссией, либо канал-партнера с лицензией. А на таких не распространяются ограничения по поводу рекламы.
Напомним, что Россия начала переход на цифровое телевещание с 2009 года, причем внедрение первого мультиплекса полностью финансирует государство, а за вещание второго участники рынка оплачивают около 1 млрд рублей в год. Первый мультиплекс уже запущен в большей части регионов, постепенно запускается тестовое вещание второго.
Двадцать пять российских регионов закончили строить объекты первого мультиплекса. Таким образом, цифровое телевидение могут смотреть уже более 81% жителей страны, утверждает ФГУП "Российская телевизионная и радиовещательная сеть" (РТРС).
Эти цифры привел вчера заместитель генерального директора РТРС Виктор Пинчук в рамках XVIII международного конгресса Национальной ассоциации телерадиовещателей (НАТ).
"Сегодня наша инфраструктура уже обеспечивает вещание обязательных общероссийских каналов в 83 субъектах РФ. Цифровые каналы первого мультиплекса уже могут видеть более 81% российского населения", - отметил Пинчук.
"Наши филиалы в Псковской и Оренбургской областях досрочно заявили о том, что полностью завершили строительство сети первого мультиплекса, - подчеркнул топ-менеджер. - А если брать непосредственно всю территорию РФ, то сейчас ровно 25 субъектов имеют инфраструктуру первого мультиплекса полностью построенной и вещающей".
По его словам, строительство сети второго мультиплекса ведется в несколько этапов, и первый уже завершен. "Сейчас уже построено 1616 объектов вещания, и охват превышает 55% населения. Второй этап, который мы реализуем и уже практически выполнили, - это строительство еще 864 объектов", - пояснил Виктор Пинчук.
По итогам 2014 г. в России будет уже около 2,5 тыс. объектов в 80 субъектах, доля охвата составит более 80% населения. К концу 2018 г. охват второго мультиплекса будет идентичен охвату первого и составит 98%, заключил представитель РТРС.
По оценкам J’son & Partners Consulting (J&P), в 2013 г. технический охват аудитории цифрового эфирного телевещания (ЦЭТВ) составил 10,6 млн домохозяйств. К 2017 г. показатель увеличится до 48,9 млн, рассказал СomNews руководитель медиа- и ТВ-проектов J&P Александр Гадалов.
По оценке ComNews Research, реальных зрителей ЦЭТВ (в пересчете на домохозяйства) к концу 2013 г. было не больше 200 тыс. (всего в РФ порядка 54 млн домохозяйств). Таким образом, J&P оценивает технический охват аудитории ЦЭТВ в 19,63% в 2013 г. и в 90,56% к 2017 г.
J&P относит к технической аудитории ЦЭТВ владельцев ТВ-приемников с DVB-T2-модулем, DVB-T2-приставок, гибридных DVB-T2-приставок. Владельцы данного оборудования имеют возможность выбора способа потребления ТВ между эфирным аналоговым, эфирным цифровым и платным телевидением. Таким образом, актуальный размер аудитории ЦЭТВ значительно ниже, чем технический охват устройств.
Казахстан не успевает внедрить цифровое телевидение к 2015 году
Как планировалось ранее, Казахстан должен был полностью перейти на цифровое телевидение в 2015 году. Но, как вдруг выяснилось, техническое оснащение еще не готово. Поэтому внедрение цифрового ТВ отложили на три года.
«Мы в 2011 году запустили спутниковое телевидение цифровое. И соответственно в конце 2012 года столкнулись с проблемой, что население не знает о тех мероприятиях, которые проводит Казтелерадио, государство в отношении цифровизации телевидения. И опять же Казтелерадио столкнулось с проблемой, как донести это понятным языком до читателя, зрителя», - рассказал главный коммерческий директор АО «Казтелерадио» Ерлан Жазыкбаев.
В тестовом режиме цифровое ТВ внедрили только в Алматы и еще в 4 городах. Сейчас "цифра" доступна только 3,5 миллионам казахстанцев, передает ТК Алматы. А вот наши соседи Беларусь и Кыргызстан уже во всю наслаждаются новым форматом ТВ. В наступающем году и Россия перейдет на "цифру".
А вот случится ли это событие в Казахстане теперь уже в 2017 году - никому неизвестно. Но зато известно то, что для перехода к новому формату единственному оператору программы - акционерному обществу «Казтелерадио» - из республиканского бюджета в этом году выделено 14,5 миллиарда тенге, столько же будет в 2015-м, и еще 7 миллиардов в 2016-м.
Средства уже есть, а внедрение нового телевещания все еще топчется на месте, что создает угрозу для информационной безопасности Казахстана, так как частоты с приграничными странами должны быть согласованы. От оператора еще и зависит подключение рядовых казахстанцев - купить специальную приставку можно только у него - монополиста на рынке.
«Для того чтобы перейти на цифровое телевидение, есть несколько требований. Одно из них - это покупка специальной приставки, к чему наше население еще не готово. Возможно, даже нужно будет еще приобретать телевизоры. И только тогда потребители смогут смотреть как российские каналы, так и зарубежные, где цифра внедряется очень быстро», - сообщила консультант Национальной ассоциации телерадиовещателей РК Салтанат Калдыбекова.
Государственные телеканалы вдвое уменьшили выплаты Зеонбуду
Национальная телекомпания Украины 12 ноября заключила соглашение с ООО Зеонбуд на телекоммуникационные услуги в 2014 году стоимостью 8740 тыс грн.
Об этом сообщается в Вестнике государственных закупок. Торги проведены по переговорной процедуре, поскольку Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания в 2010 году признал Зеонбуд монопольным провайдером оператором телекоммуникаций многоканальной сети МХ-1.
В этом году НТКУ заплатит Зеонбуду наименьшую сумму за все годы частной монополии. В 2013 году в ВДЗ были опубликованы данные об их соглашение стоимостью 17170 тыс грн, в 2012 году - 18760 тыс грн. Также снизили выплаты Зеонбуду и другие государственные ТРК. Львовская ОГТРК в октябре этого года заключила с фирмой договор стоимостью 361 тыс грн, тогда как в прошлом году это стоило 695 тыс грн. Кировоградская ОГТРК этом году заключила с Зеонбудом" соглашение стоимостью 359 тыс грн, в прошлом - 610 тыс грн.
Напомним, ООО Зеонбуд в 2011 году получило монополию на трансляцию цифрового телевидения, которое в 2015 году должно окончательно вытеснить аналоговый вид доставки сигнала до телевизоров.
Зеонбуд был основан в 2008 году компанией КПН, которая, в свою очередь, была основана виргинским оффшором Омни интернешнел Венчерз лимитед. Компанией занимался нардеп Юрий Мороко (Партия регионов). Он ранее руководил фирмой ММДС-Украина, совладельцем которой был СКМ Рината Ахметова.
"Зеонбуд" обязали раскодировать телесигнал до конца года
Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания на заседании в четверг объявил ООО "Зеонбуд" предупреждение за нарушение условий лицензии и обязал компанию раскодировать цифровой телесигнал до 31 декабря 2014 года.
Как сообщил глава регулятора Юрий Артеменко, в Нацсовет поступило обращение Службы безопасности Украины по поводу "Зеонбуда", в котором регулятору рекомендовано рассмотреть законность кодирования оператором сигнала, а также обратить внимание на непрозрачную структуру собственности компании.
"Письмо СБУ — это тревожный звонок для "Зеонбуда". Игры с СБУ — это небезопасно", — сказал глава регулятора присутствующему на заседании юристу "Зеонбуда".
По словам юриста, к настоящему времени раскодированы 16 телеканалов, которые входят в универсальную программную услугу (компания предоставляет услугу распространения сигнала 32 телеканалов — Ред.)
Отвечая на вопрос члена Нацсовета Катерины Котенко, кто является бенефициаром компании, юрист "Зеонбуда" ответила, что не располагает этой информацией.
Как сообщалось ранее, в ноябре компания "Зеонбуд" выиграла суд первой инстанции по обжалованию предупреждения Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания.
На Новый год ВОЛЯ открывает абонентам все платные каналы
Лидер рынка развлечений ВОЛЯ подготовила для своей ТВ-аудитории настоящий подарок – возможность смотреть на новогодние праздники любые телеканалы в пакетах компании, включая каналы высокой четкости.
С 31 декабря 2014 года до 11 января 2015 года в рамках программы лояльности компания ВОЛЯ открывает всем подписчикам цифровых пакетов телепрограмм круглосуточный доступ ко всем цифровым телеканалам. А это более 170 каналов, в том числе HD-качества. Исключение составят спортивные программы «Футбол 1 HD» и «Футбол 2 HD» − их смогут смотреть только абоненты премиальных пакетов «Воля ТВ».
Одновременно доступ к телеканалам будет открыт пользователям интерактивного ТВ «ВОЛЯ Smart HD». Кроме того, с 31 декабря 2014 года до 4 января 2015 года у них будет возможность выбирать любое понравившееся кино из фильмотеки «ВОЛЯ Синема».
Чтобы видеть все доступные телеканалы после открытия, абонентам необходимо обновить список каналов на своих ТВ-тюнерах или задать новый поиск телепрограмм. Информация доступна в инструкции по настройке тюнера. Найти ее можно также на сайте ВОЛИ.
За ті останні роки, коли в Україні розпочалося впровадження цифрового стандарту мовлення, здається, уже мало не всі розуміють, що це таке і які дає переваги. Водночас сам процес залишається не до кінця зрозумілим і сповненим багатьох суперечностей. Однак пересічному громадянинові не йдеться про глибокий аналіз, йому цікаво передусім, чи зможе він дивитися телебачення. А те, яким воно буде, – це до певної міри ще й питання інформаційної безпеки країни. Щоб прояснити ситуацію з тим, що відбувається в Україні з упровадженням цифрового мовлення і чого чекати українцям із вимкненням аналогу, ми звернулися до члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олега Черниша, який курирує цей напрям роботи в регуляторному органі. Що маємо У 2010 – 2011 роках провайдером загальнонаціональної наземної цифрової мережі ТОВ «Зеонбуд» було розбудовано чотири мультиплекси МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5; 664 наземні передавальні станції були встановлені у 166 населених пунктах. Передбачалося, що мережа забезпечить цифровим сигналом 95% телевізійної аудиторії України. Про такий відсоток покриття звітував цифровий провайдер. Водночас фахівці-зв’язківці Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення» свої сумніви щодо задекларованої цифри перевірили власним дослідженням. За його результатами, передавачі, які встановив «Зеонбуд», дають можливість покрити лише 55–60% території країни, де проживає 65–70% населення. Дані про те, яким є справжнє покриття території України та охоплення населення цифровим сигналом важливі як із погляду визначення «білих плям», так і розуміння того, що буде на екранах українців. У країні на сьогодні немає ані затвердженого стандарту DVB-T2, ані методики проведення вимірювань зон охоплення. Це, зазначає член Національної ради Олег Черниш, не дає можливості висунути претензії та зауваження ТОВ «Зеонбуд», «і ми змушені на віру приймати те, що він стверджує». Ініціатива регуляторного органу щодо розробки таких документів була підтримана Європейським Союзом і Радою Європи в рамках спільної програми «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». За допомогою міжнародних партнерів будуть розроблені стандарт цифрового наземного ефірного телебачення DVB-T2 і методика для вимірювання території охоплення цифровим сигналом, що допоможе чітко визначити зони покриття. На жаль, це завдання вдалося організувати лише зараз, і час для конструктивної роботи в цьому напрямі втрачено. Кодований чи доступний При побудові загальнонаціональної наземної цифрової мережі не було передбачено системи умовного доступу, так званого кодування сигналу, що змусив українців купувати спеціальні пристрої для його отримання. Однак від початку мовлення у цифровому стандарті сигнал подавався провайдером у закодованому вигляді, а отже, його могли отримувати лише ті глядачі, які придбали телетюнери, і лише тих компаній, які виграли тендер Державного комітету телебачення і радіомовлення, – «Strong» і «Romsat». Як наслідок телеглядачі мусили платити більше цим фірмам. Для телевізорів, що мають вбудований пристрій для зчитування цифрового сигналу, треба було докупити спеціальний CAM-модуль, а український виробник, який міг забезпечити тюнерами власного виробництва велику частину населення, виявився на узбіччі процесу. Це обмежило кількість аудиторії, яка могла і хотіла мати доступ до безкоштовних каналів телевізійного цифрового мовлення. Поширення сигналу в кодованому вигляді, крім того, було також порушенням умов ліцензії самих мовників, де сказано про те, що вони мають поширювати свій сигнал у вільному доступі. Для того, аби дати можливість і ринку сет-топ-боксів, і ринку телеканалів нормально розвиватися, а головне – для надання можливості громадянам купувати телетюнери будь-якого виробника (як відомо, конкуренція на ринку змушує знижувати ціну), Національна рада 2014 року своїм рішенням скасувала кодування цифрового сигналу і зобов’язала компанію «Зеонбуд» розповсюджувати програми телеканалів відкрито. Тому будь-який телетюнер, що може працювати зі стандартом DVB-Т2, або цифровий телевізор із вбудованим пристроєм для зчитування цифрового сигналу може нині бути використаний для перегляду телеканалів.
Нові мультиплекси для Концерну РРТ
Перехід від аналогового до цифрового стандарту мовлення – питання вкрай важливе і з погляду інформаційної безпеки держави. За міжнародним договором «Женева-2006», який підписала і Україна, з 17 червня 2015 року припиняється захист аналогового мовлення. Це означає, що аналогові передавачі, які створюють завади цифровим передавачам сусідніх країн мають бути вимкнені. Цей крок мусить реалізувати і наша держава. На жаль, після введення загальнонаціональної наземної цифрової мережі в дію у період із 2012 по 2014 рік ТОВ «Зеонбуд» не вживало жодних заходів для забезпечення покриття тих зон, яких сигнал не досягає. Тому на цей час, хоч мережу і збудовано, але в багатьох містах і селах цифрового сигналу немає. За словами Олега Черниша, в січні цього року відбулася зустріч із з представниками філій Концерну РРТ першого регіону вимкнення аналогового мовлення. Вони надали карти зон охоплення – щоб мати розуміння, чи можна відключати аналог. Ці карти створювалися шляхом простих замірювань – є сигнал – немає сигналу. Ситуація з покриттям виявилася навіть песимістичнішою, ніж це собі можна було уявити.
Проблеми і незрозумілості, що виникли при розбудові наземних цифрових мереж компанією «Зеонбуд», створюють певні ризики для країни. Тож відключати аналогове мовлення, зазначає Олег Черниш, не можна, коли послуги наземного ефірного цифрового мовлення надає компанія з непрозорими власниками, яка займає монопольне становище на ринку (рішенням Антимонопольного комітету України від 23 грудня 2014 року ТОВ «Зеонбуд» визнано монополістом на ринку цифрового ефірного телебачення).
Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення минулого року звернувся до Національної ради, щоб замовити в УДЦР прорахунок 330 цифрових каналів (нещодавно цей перелік було доповнено). Пропозиція Концерну – збудувати нормальну мережу з повноцінним охопленням території України. Це не гіпотетичні 95% «Зеонбуду», а більш-менш реальні 95% території, які можна буде охопити, задіявши всі вежі, каже Олег Черниш. У разі якщо УДЦР прорахує частоти за заявками Коцерну РРТ, компанії – чи сам державний оператор зв’язку, чи якась інша компанія з прозорими власниками – зможуть подати свої пропозиції щодо розбудови двох мультиплексів.
Зацікавленість ринку в появі іншого оператора є. З одного боку, це компанії, які брали участь у попередньому конкурсі на загальнонаціональне мовлення і не були визначені переможцями. З другого боку, компанії, які зараз змушені платити за завищеними тарифами «Зеонбуду» і мати покриття не зовсім те, на яке розраховували. Частина телекомпаній, які нині мають ліцензії на мовлення в МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5, із задоволенням візьмуть участь у конкурсі. Закон наразі таку можливість передбачає. Інший оператор, тим паче державний, убезпечуватиме і від можливих несподіванок у поведінці «Зеонбуду», щоб раптово в одну мить Україна чи якась її частина не залишилися без телебачення.
Перехід: як це буде Перехід від аналогового до цифрового стандарту мовлення – процес, який потребує координації дій різних органів державної влади, установ, організацій і розгляду різних проблемних аспектів – забезпечення частотами, погодження використання частот на міжнародному рівні та зі спецкористувачами в Україні, прорахунку частотних присвоєнь, планування цифрової мережі тощо. Національний регулятор шукає найефективніших шляхів розв’язання накопичених проблем. З цією метою при Національній раді створено міжвідомчу робочу групу із вирішення проблемних питань реалізації в Україні програми впровадження цифрового телерадіомовлення, до якої увійшли представники Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Державного комітету телебачення і радіомовлення, державного підприємства «Український державний центр радіочастот», Концерну РРТ, незалежні експерти тощо. На її засіданнях регулярно обговорюються найрізноманітніші аспекти переходу на цифрове мовлення й напрацьовуються шляхи їх вирішення. Зокрема, завдяки такій спільній роботі після консультацій із галуззю було визначено етапи впровадження цифрового ефірного телебачення, а також основні підходи у цьому процесі. Планується, що вимкнення аналогового телебачення з одночасним переплануванням і впровадженням цифрового ефірного телебачення відбуватиметься поступово. Запропоновано 4 етапи впровадження: І – м. Київ, Київська, Житомирська, Рівненська, Волинська, Львівська, Закарпатська області, Автономна Республіка Крим та м. Севастополь, розпочнеться 17 червня 2015 року; ІІ – Івано-Франківська, Хмельницька, Вінницька, Чернівецька, Одеська області, триватиме з 31 грудня 2015 року; ІІІ – Полтавська, Тернопільська, Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька області, триватиме з 30 червня 2016 року; IV – Луганська, Донецька, Чернігівська, Харківська, Сумська області, триватиме з 31 грудня 2016 року. Така розбивка на регіони і часові рамки необхідна для того, аби подивитися, як триватиме процес. Адже вимкнення аналогового телебачення має відбуватися з одночасним переплануванням мереж. Як зазначає член Національної ради Олег Черниш, під час планування чотирьох мультиплексів «Зеонбуду» спроектувати зони синхронного мовлення за умови поширення сигналу в аналоговому стандарті було неможливо. Тому «Зеонбуд» розміщував окремі передавачі, що призвело до появи великої кількості «білих плям». Після відключення аналогового мовлення з’явиться можливість розгорнути зони синхронного мовлення, які краще покриватимуть територію країни цифровим сигналом. Тобто передавачі працюватимуть не окремо кожен сам по собі, а будуть між собою синхронізовані й таким чином покращуватимуть покриття – зміниться дизайн мережі. Однак тут виникають нові питання: за якими тарифами надаватиметься така послуга, чи зможе провайдер проводити ці зміни. Компанії навряд чи захочуть збільшувати свої витрати. Найімовірнішим Олегу Чернишу видається варіант одного загального мультиплекса, де будуть близько 10 каналів, зацікавлених у повноцінному покритті території України. Крім того, на розгляді й питання визначення вільного радіочастотного ресурсу, придатного для створення місцевих цифрових багатоканальних телемереж. Низка компаній, які нині мають ліцензії на аналогове мовлення, навіть не брали участі в конкурсі на отримання місця у цифрових мультиплексах, оскільки розуміли, що цифровий сигнал не зможе досягти території, де вони розміщені й працюють. Деякі брали участь у конкурсі, а згодом з’ясували, що цифровий сигнал, за який вони сплачують провайдеру, не доходить до їхнього міста. Ще деякі мовники мають свої високі об’єкти й обслуговують власні передавачі. Усі вони можуть бути зацікавлені у створенні місцевих цифрових багатоканальних телемереж. До Національної ради вже звертаються компанії, які висловлюють бажання, аби їм прорахували такі невеликі мультиплекси. Щоправда Український державний центр радіочастот, швидше за все, зможе задовольнити ці заявки лише після того, як нададуть частоти для повноцінного покриття, на яке претендує Концерн РРТ. Тобто це другий етап, під час якого можна буде певним чином доповнити ту мережу, яка буде створена чи Концерном РРТ, чи кимось іншим. Однак цей крок важливий, бо необхідно, щоб телекомпанії не припиняли свою діяльність після вимкнення аналогового мовлення. Цієї умови Національна рада обов’язково дотримуватиметься у процесі переходу на цифрове мовлення. Так визначено і в Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який нині перебуває на державній реєстації. У зонах невпевненого прийому телевізійного сигналу можлива ще й розбудова малопотужних передавачів. Національною радою розглядається можливість збільшення кількості каналів у наявних мультиплексах, беручи до уваги технічні можливості стандарту DVB-T2 (MPEG-4).
Передбачається, що в останню чергу вимикатимуться передавачі, які використовуються Національною телекомпанією України, обласними державними телерадіокомпаніями (на їх базі створюється суспільне мовлення), телерадіоорганізаціями місцевого (регіонального) мовлення, за умови нестворення завад цифровим мережам сусідніх країн. Такий підхід забезпечить населення джерелами інформації і продемонструє рівні умови для приватних мовників на ринку.
Цікава і слушна пропозиція надійшла під час громадського обговорення Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, каже Олег Черниш. Йшлося про рекомендацію відключати насамперед ті аналогові передавачі, потужність яких збігається або менша за потужність цифрових передавачів. Таким чином звільняються частоти без втрати зони охоплення. Цей підхід дає можливість зробити перші кроки для вивільнення аналогових частот, які будуть використані для прорахунку цифрових. Тому, враховуючи цю пропозицію, Національна рада провела відповідний аналіз у всіх зонах і наразі систематизує й узагальнює відповідні матеріали. Наприклад, у першому регіоні є можливість відключити 123 канали, з яких 119 використовуються загальнонаціональними і 4 – місцевими мовниками. Хоч якою б видавалася ситуація тривожною, кожен регіон слід розглядати окремо. Побоювання щодо вимкнення аналогових передавачів особливо стосуються, зрозуміло, прикордонних регіонів. І всюди – свої особливості рельєфу, які треба враховувати при побудові мережі та встановленні передавачів. Волинська область – один із таких регіонів, хоч в Україні вся північ погано охоплена будь-яким сигналом. Нині стосовно цифрового сигналу на Волині можна сказати, що в деяких районах він краще покриває територію, аніж наявний аналоговий, тому втрат при відімкненні тут аналогових передавачів не буде. Інша річ, що для кращого охоплення сигналом північних районів області бажано, і, як видається, можливо встановлення додаткових передавачів у Камінь-Каширському, Кортелісах, Маневичах, Топільному. Загалом північне прикордоння України потребує або будівництва нових веж, що за нинішньої ситуації виглядає малоймовірним, чи хоча б залучення наявних веж, якщо не Концерну РРТ, то когось із мобільних операторів, каже Олег Черниш. Ця проблема в полі зору учасників міжвідомчої робочої групи, а також робочих груп із питань завершення переходу від аналогового до цифрового мовлення, що створені в деяких областях першого регіону – Львівській, Волинській, Рівненській, Закарпатській. До них увійшли представники Національної ради в областях, директори філій Концерну РРТ, представники філій УДЦР, облдержадміністрацій та обласних державних телерадіокомпаній. Робочі групи мають своїм завданням аналіз стану готовності до відключення аналогового мовлення: вивчають питання покриття цифровим сигналом території, насичення ринку сет-топ-боксами тощо. Чи буде аналог працювати далі Часто кажуть, що міжнародна угода ««Женева 2006» зобов’язує Україну 17 червня вимкнути аналогові передавачі. Однак це не зовсім так, зауважує Олег Черниш. Угода передбачає, що аналогові частоти перестають захищатися. Коли ж вимикати своє аналогове мовлення – план, етапи, яким чином це робити - кожна країна визначає самостійно. Головне завдання – щоб не створювалися завади цифровим радіоелектронним засобам сусідніх держав і була міжнародна координація із сусідами стосовно використання аналогових радіоелектронних засобів, якщо вони використовуватимуться й надалі. Найімовірніше можна говорити про те, що якихось кардинальних змін у мовленні 17 червня не відбудеться. Звичайно, Україна змушена буде вимкнути передавачі, які створюють завади, можливо, частково – ті, які отримують завади від цифрових передавачів сусідніх країн. За попередньою інформацією УДЦР, на всій території України нараховується 57 частотних присвоєнь різної потужності, які прогнозовано створюватимуть неприпустимі завади цифровому наземному телерадіомовленню сусідніх країн, в областях першого регіону – таких 14. Національна рада звернулася із запитами до сусідніх країн – Польщі, Молдови, Румунії, Словенії, Угорщини – щодо впровадження цифрового наземного телерадіомовлення в їхніх країнах і радіозавад радіоелектронних засобів аналогового телевізійного мовлення у прикордонній зоні. Можливо, якщо з’ясується, що завад із обох сторін немає, то вітчизняні аналогові передавачі зможуть попрацювати трохи довше. Водночас це неоднозначне питання, бо завади можуть виникнути, коли сусіди змінюватимуть дизайн власної мережі. Хоча роботу телерадіоорганізацій в аналоговому стандарті можна продовжити ще на деякий час, затягувати із впровадженням цифрового стандарту мовлення не варто, вважає член Національної ради Олег Черниш. Адже це – питання подальшого стратегічного розвитку нашого частотного ресурсу. Крім того, дає поштовх для нових технологій, і стимулює ринок до подальшої модернізації. Уже є багато зацікавлених у першому цифровому дивіденді (61 – 69 ТВК). Щоб його звільнити, треба переходити на цифру. Україна не може залишитися осторонь загальносвітових процесів, інакше втрачає привабливість і потенціал. Важливим чинником є те, що паралельна робота в аналоговому і цифровому стандартах є великим тягарем для телерадіокомпаній, які змушені нести подвійне навантаження із оплати за розповсюдження сигналу. Тож чим швидше ми повністю перейдемо на цифру, тим краще. Однак поки не буде всіх умов, щоб нормально і безболісно для глядачів, мовників, держави перейти на цифру, відключати аналогове мовлення навряд чи доцільно. Доведеться пожертвувати тільки тим, яке буде створювати завади, і там, де є відповідна можливість, – каже Олег Черниш.
Як дивитися телевізор Достатність насичення ринку сет-топ-боксами є однією з умов, необхідних для переходу на цифру. Захист малозабезпечених верств населення в питанні забезпечення їх пристроями для приймання сигналу цифрового телебачення – сет-топ-боксами – взяла на себе держава, коли 2012 року в бюджеті країни було закладено 450 млн. 120 тис. грн. на програму «Забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення». Однак фактична сума видатків становила 404,5 млн. грн. За ці кошти закуплено 792 250 телетюнерів. Однак ані минулого, ані 2015 року таких програм не передбачено в Державному бюджеті. Відповідно до поданих Державному комітету телебачення і радіомовлення місцевими управліннями праці та соціального захисту населення списків без пристроїв приймання цифрового сигналу залишається ще 591 721 особа. А це означає, що не можна допустити, аби багато домогосподарств не мали доступу до програм телебачення, та ще й у такий час, коли країна бореться за свою цілісність і є реальна загроза людському життю.
Інформаційна кампанія Процес переходу країни на цифровий стандарт мовлення відбувається так складно ще й тому, що він не має належної інформаційної підтримки. Така ситуація склалася зокрема і через те, що з 2012 року провайдер, який ліцензійними умовами зобов’язаний був проводити роз’яснювальну кампанію, цього не робив. Натомість на всіх телевізійних каналах, що мають цифрову ліцензію, він безкоштовно розміщував малозмістовну рекламу із фактичною популяризацією торгової марки «Т2». Про те, що після вимкнення аналогового сигналу більшість глядачів не зможуть дивитися телевізійні програми і передачі взагалі не повідомлялося. Регуляторний орган неодноразово звертав увагу ТОВ «Зеонбуд» на невідповідність таких промо-роликів соціальній рекламі й на необхідність проведення реальної рекламної кампанії з популяризації цифрового мовлення. Однак реакції від провайдера не було. Також не було створено call-центру, де глядачі могли б отримати відповіді на безліч питань. Додзвонитися за вказаним компанією номером телефону було фактично неможливо. Ці функції певною мірою виконували підрозділи Національної ради, Держкомтелерадіо і Концерну РРТ.
Сьогодні телеканали так само зобов’язані транслювати соціальні ролики щодо особливостей прийому цифрового сигналу загальним хронометражем 5 хвилин, з яких 30% – у прайм-таймі; зміст такої соціальної реклами погоджується з Національною радою. Загалом нашим громадянам треба розуміти декілька важливих речей. Зміна технології поширення сигналу не зачепить тих людей, хто користується кабельним або ж супутниковим телебаченням. Вона стосується лише домогосподарств, які приймають телевізійний сигнал на домашню антену. Саме у їхніх телевізорах можуть зникнути улюблені передачі, якщо вони не подбають про встановлення спеціальних пристроїв, що перетворюють цифровий сигнал – сет-топ-боксів. Який саме пристрій обрати – залежить від можливостей кожного громадянина, адже нині прив’язки до конкретних фірм завдяки рішенню Національної ради немає. Також можна придбати і сучасний телевізор із вбудованим пристроєм для зчитування цифрового сигналу. Звичайно, можна підключитися до кабельного чи супутникового телебачення. Якщо громадяни вирішать обрати цифрове телебачення, треба пам’ятати, що особливо важливо правильно налаштувати обладнання для прийому цифрового сигналу і приймальні антени на цифрові передавачі. Часто антени слід повернути у зовсім інший бік, адже аналоговий і цифровий сигнали подаються з різних веж. Учасники міжвідомчої робочої групи, що працює при Національній раді, як одну з передумов успішного впровадження цифрового телебачення визначили створення спеціального call-центру, де громадяни могли б отримувати відповіді навсі свої запитання щодо цифрового мовлення. Можливо, буде організовано загальноукраїнський call-центр, де можна буде отримати відповіді на базові питання. А про те, куди націлити антену, щоб отримати сигнал, – краще запитувати на місцевому рівні. Такі call-центри можуть бути створені при філіях Концерну РРТ чи місцевими телекомпаніями. Також актуальним є питання реєстрації державою власної торгової марки для цифрового ефірного мовлення.
Відкриті питання У всьому цьому процесі є певні питання, які можуть його пришвидшити, однак мало залежать від Національної ради. Зокрема, покращити наявну цифрову мережу можна шляхом встановлення додаткових високих опор, що дасть значно кращий результат, ніж посилення потужності діючих передавачів, з оптимізацією параметрів випромінювання наявних радіоелектронних засобів цифрового наземного телевізійного мовлення. Однак побудова таких опор – справа не дешева, до неї могли б долучитися, окрім Концерну РРТ, і місцеві органи влади, дбаючи про інтереси своїх жителів та інформаційну безпеку держави.
Про що треба пам’ятати Раптово без належної підготовки аналогові приймачі не вимкнуть. Перехід на цифровий стандарт мовлення відбуватиметься поступово. Поетапне вимкнення аналогу дасть можливість розбудовувати синхронні зони, що змінюватиме наявний ландшафт цифрової мережі, покращуватиме територію охоплення сигналом. Водночас перехід від аналогового до цифрового стандарту мовлення не можна скасувати загалом, бо це і зайвий тягар для ринку, і блокує розвиток в Україні новітніх технологій. Населення має більш активно і відповідально поставитися до процесу переходу на цифру, подбати про власні інтереси при перегляді телебачення й задуматися над придбанням телетюнерів або обранням іншого способу отримання телевізійного сигналу. Також антени треба переналаштувати, бо цифровий сигнал часто подається з абсолютно іншої точки, ніж аналоговий. Ірина Сахно
«Зеонбуд» вимкнув 10 каналів за борги, бо сам має сплатити заборгованість Концерну РРТ. Але члени Нацради кажуть про необхідність виконання «Зеонбудом» умов ліцензій. Невже провайдеру загрожує чергове попередження? Перше квітня для деяких телекомпаній почалося без жартів - їх вимкнув провайдер цифрового телебачення «Зеонбуд». Першим бити на сполох почав миколаївський телеканал «Так TV» (ТОВ «Коледж преси та телебачення»), який зник із цифрового ефіру о 5:30 ранку. Наступним про вимкнення «Зеонбудом» повідомив рівненський телеканал «Ритм TV» (ТРК «Ритм»). Загалом, за даними Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, «Зеонбуд» 1 квітня вимкнув три загальнонаціональні канали й сім регіональних: Dobro (ТОВ «ТРК "Нові комунікації"»), Business (ТОВ «ТРК "Погода ТБ"»), «Вінтаж» (ТОВ «Корона санрайс»), а також ТРК «Вікка» (Черкаси), канал «24» (ТРК «Люкс», Львів), канал «Так TV» (Коледж преси та телебачення, Миколаїв), ТРК «Аверс» (Луцьк), 11 канал (ТРК «Стерх», Дніпропетровськ), ТРК «Ритм» (Рівне) і ТРК «Відікон» (Суми). Як розповів «Телекритиці» член Нацради Владислав Севрюков, ще 13 березня «Зеонбуд» надіслав Нацраді листа, в якому попередив, що має намір відключити низку регіональних і загальнонаціональних мовників, якщо ті не сплатять заборгованості за послуги з розповсюдження цифрового сигналу. При цьому в листі йшлося про більшу кількість каналів, ніж було в результаті вимкнено. Зокрема, там згадувалися чотири загальнонаціональні канали - Dobro, Business, «Вінтаж» і Tonis, але Tonis залишається в ефірі. «Суть листа була в тому, що їх вимкнуть, якщо вони не заплатять. Можливо, вонизаплатили», - припустив пан Севрюков. Генеральний директор каналу Tonis Олександр Бутко повідомив «Телекритиці», що протягом березня «Зеонбуд» кілька разів телефоном і листами попереджав Tonis про наміри вимкнути канал, якщо той не сплатить заборгованості. Tonis до 1 квітня не зміг погасити боргів, але у відповідь запевнив «Зеонбуд», що шукає можливості для оплати. Натомість регіональні канали стверджують, що їх ніхто ні про що не попереджав. «Телеканал"РитмTV"вимкнений з ефіру провайдером ТОВ "Зеонбуд"без жодних попереджень, що є порушенням умов чинного договору», - повідомила ТРК «Ритм». «Це сталося без будь-якого пояснення ситуації. За єдиним телефоном технічної підтримки, який є для зв'язку з цією компанією, нам відповіли, що не компетентні давати пояснення і що нам перетелефонують», - сказав генеральний продюсер каналу «Так TV» Гліб Головченко. На запитання «Телекритики», чи є в телеканалу «Так ТV» заборгованість перед «Зеонбудом», пан Головченко відповів, що в «Так ТV» така ж заборгованість, як і в усіх інших телекомпаній по країні. Але назвати період несплати й суму боргу він не захотів. «У нас не така критична ситуація, як в інших. У нас свій переговорний процес із "Зеонбудом" - ми просимо надати нам акт введення в експлуатацію цифрової мережі і пояснити ціну», - додав він. Під вечір 1 квітня провайдер цифрового телебачення «Зеонбуд» нарешті пояснив логіку своїх дій. Причиною відключень стали борги мовників, унаслідок чого сам «Зеонбуд» перестав оплачувати Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення послуги з обслуговування своїх передавачів і опинився перед загрозою вимкнення передавачів Концерном РРТ. І хоча через сплату частини боргу КРРТ передумав вимикати передавачі «Зеонбуду», ситуацію не вирішено до кінця.
Перед загрозою вимкнення «Зеонбуд» сплатив Концерну РРТ близько 11 млн грн. Про це виданню «ЛігаБізнесІнформ» повідомив в. о. гендиректора КРРТ Володимир Іщук. Але цифровий провайдер залишився винен Концерну близько 17 млн гривень за три місяці. За повідомленням прес-служби «Зеонбуду», провайдер домовився з Концерном РРТ протягом квітня ліквідувати залишки заборгованості й надалі справно сплачувати поточні щомісячні платежі. В цій ситуації, як пояснює «Зеонбуд», він втратив можливості для компромісу в питанні фінансових розрахунків із мовниками. «З метою недопущення відключення Концерном РРТ обладнання цифрової телемережі на всій території України, внаслідок чого постраждали б телерадіоорганізації, які вчасно оплачують послуги та не мають заборгованості, ТОВ "Зеонбуд" 12 березня 2015 р. письмово звернулося з офіційними листами до телекомпаній, які мають максимальні строки несплати за послуги (понад 12 місяців), з проханням знайти можливість та оплатити послуги виключно за один поточний місяць, - повідомила прес-служба «Зеонбуду». - У випадку ж залишення без задоволення викладених у листі вимог, товариство попереджало про призупинення надання послуг з 1 квітня 2015 року. Всі листи-повідомлення були надіслані телерадіоорганізаціям цінними листами з повідомленням про вручення. Варто зазначити, що право на призупинення надання послуг мовникам у випадку наявності заборгованості передбачено типовими договорами. Отже, товариство діяло у суворій відповідності до умов укладених договорів». При цьому прес-служба «Зеонбуду» так і не уточнила назв каналів, які було вимкнено 1 квітня, та суму їхніх заборгованостей. За підрахунками «Телекритики», телеканали заборгували «Зеонбуду» вже кількасот мільйонів гривень. За чинними тарифами «Зеонбуду» (з урахуванням 50%-ї знижки) загальнонаціональні канали мають йому сплачувати близько 1,5 млн грн на місяць, регіональні (залежно від області) - від 16 тис. до 100 тис. грн на місяць. За даними «Телекритики», канал Tonis не оплачує послуг «Зеонбуду» протягом двох років - це близько 35 млн грн. Але так само з 2014 року, а то й раніше, за повідомленнями ЗМІ, не платять багато інших загальнонаціональних каналів - наприклад, 5 канал, Національна телекомпанія України, телегрупи «1+1 медіа» та StarLightMedia. Практично всі регіональні телекомпанії на засіданнях Нацради повідомляють про те, що мають борги від кількох місяців до кількох років. Однак їх «Зеонбуд» не погрожував вимкнути. Для несплати в мовників свої аргументи. Вони добиваються від «Зеонбуду» економічного обґрунтування його тарифів, надання дозволів на експлуатацію його передавачів, визначення зони покриття цифровим сигналом. На думку деяких каналів, «Зеонбуд» не виконує умов їхніх ліцензій щодо розповсюдження сигналу в HD-якості, а раніше він не виконував умов ліцензій щодо розповсюдження сигналу у відкритому вигляді. Позиції мовників суттєво посилилися після того, як 23 грудня 2014 року Антимонопольний комітет України визнав ТОВ «Зеонбуд» монополістом на ринку телекомунікаційних послуг із розповсюдження в цифровому форматі (стандарт DVB-T2, MPEG-4) телевізійних програм. Це рішення означає, що держава отримала право контролювати й регулювати діяльність «Зеонбуду», в тому числі тарифи, якість послуг, умови їх надання. А наприкінці січня стало відомо, що АМКУ порушив справу проти «Зеонбуду» про зловживання монопольним становищем. Якщо таке зловживання буде доведено, провайдеру загрожує суттєвий штраф. Звісно, сам «Зеонбуд» не погодився зі своїм монопольним статусом та оскаржив у суді рішення АМКУ, але суд першої інстанції йому відмовив. З огляду на те, як довкола «Зеонбуду» згущуються хмари, навряд чи компанія матиме якийсь зиск у ситуації з вимкненням телеканалів. До того ж Нацрада має намір викликати представників «Зеонбуду» на своє засідання 2 квітня й вислухати їхні пояснення, повідомив Владислав Севрюков. «Але те, що йому не платять - це господарські відносини між провайдером і мовниками, в які Національна рада не втручається. На мій погляд, "Зеонбуд" має виконувати умови ліцензії та ретранслювати всі канали», - вважає член Нацради Олег Черниш. Такої ж думки дотримуються й мовники, хоча самі не виконують своїх фінансових зобов'язань перед «Зеонбудом». Ба більше: вони кажуть про загрозу нацбезпеці. «Ми вважаємо, що на півдні країни в умовах воєнної загрози вимикати телебачення - це безглуздя, адже це питання національної безпеки», - наголошує Гліб Головченко з Миколаєва. Такі аргументи для Нацради - безпрограшні. То невже «Зеонбуду» загрожує чергове попередження? P.S. 2 квітня Нацрада на своєму засіданні призначила позапланові перевірки провайдера цифрового телебачення «Зеонбуд» і відключених ним 1 квітня загальнонаціональних і регіональних телеканалів з метою з'ясувати обставини цього вимкнення. Також на засіданні Нацрада навела уточнені дані, за якими 1 квітня було вимкнено загалом 12 телеканалів - три загальнонаціональних та дев'ять регіональних: Dobro (ТОВ «ТРК "Нові комунікації"»), Business (ТОВ «ТРК "Погода ТБ"»), «Вінтаж» (ТОВ «Корона санрайс»), а також ТРК «Вікка» (Черкаси), канал «24» (ТРК «Люкс», Львів), канал «Так TV» (Коледж преси та телебачення, Миколаїв), ТРК «Аверс» (Луцьк), 11 канал (ТРК «Стерх», Дніпропетровськ), ТРК «Ритм» (Рівне), ТРК «Відікон» (Суми), ТРК «Горизонт» (Харків) і «Херсон плюс» (Херсон). Представник телеканалу Business повідомила на засіданні Нацради, що відключення каналу було тимчасовим і протягом трьох годин ефір було відновлено. «Про відключення ми не знали, попереджень не було. Але ми одразу звернулися до"Зеонбуду", й оперативно протягом трьох годин ефір було відновлено. На сьогодні переговорний процес ведеться», - сказала вона. Водночас вона не змогла пояснити, чому ефір пов'язаного з каналом Business телеканалу Dobro не відновлено. За даними Нацради, також уже відновлено мовлення телеканалу «Вінтаж». Але, як пояснили на брифінгу члени регуляторного органу, перевірки призначено всім мовникам, які тимчасово чи нетимчасово були відключені 1 квітня. Мар'яна Закусило
Депутаты хотят ужесточить закон "О телевидении и радиовещании"
Депутаты предлагают не считать европейским телерадиоконтент, созданный при участии резидентов страны-агрессораФото zn.ua
Народные депутаты Виктория Сюмар, Дмитрий Стеценко, Сергей Высоцкий (все — народный фронт), Александр Опанасенко (фракция "Самопомич") предлагают внести изменения в закон "О телевидении и радиовещании", дополнив его нормой, согласно которой в случае создания программы по заказу или при участии одного или нескольких юрлиц-резидентов страны, признанной Верховной Радой страной-агрессором, такую программу нельзя считать европейского или украинского производства.
Соответствующий законопроект №2766 зарегистрирован в Верховной Раде 30 апреля.
Кроме того, законопроект предлагает уточнить норму о том, какие программы считать программами европейского производства. В частности, депутаты предлагают считать такими программы, созданные одной или несколькими юрлицами-резидентами стран, ратифицировавших Европейскую конвенцию о трансграничном телевидении.
Согласно действующему законодательству, в эфирах украинских телерадиокомпаний программы европейского производства на текущий момент должны составлять не менее 80%, в том числе не менее 50% должны составлять программы украинского производства.
Норма о том, какие программы можно относить к европейскому и украинскому контенту, в действующем законе не уточнена, что позволяет украинским телеканалам к европейским программам относить и контент российского производства, а к программам украинского производства — контент, созданный в том числе и совместно с резидентами РФ.
Реализация положений данного законопроекта может привести к тому, что доля программ российского производства в эфирах украинских телерадиоорганизаций будет составлять максимум 20%.
Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания в четверг на заседании рассматривал данный проект закона и предложил ряд своих дополнений. В частности, регулятор считает, что обязательная норма о 80% европейского контента должна быть снижена, при этом не уточняет на сколько именно. Кроме того, Нацсовет предложил предусмотреть вступление в действие законопроекта через три месяца после его опубликования, "чтобы вещатели имели время привести свой контент в соответствии с законодательством".
В Москве на 58 ТВК в DVB-T2 кодек H.265 пошёл мультиплекс в составе каналов(Первый мультиплекс): 1 канал HD Россия 1 HD ТВ Центр HD НТВ HD ОТР HD Культура HD Матч ТВ HD Карусель HD Россия 24 SD Пятый канал SD
Сообщение отредактировал AlexanderA - Среда, 15.04.2020, 14:11
Москва.68 км от Останкино до места приёма. Дмитровский район... Север Подмосковья…ТB Xiaomi MI tv 4a РосТест 58ТВК (список каналов в предыдущим посте - первый мультиплекс в HD качестве) принимает без проблем при делении сигнала на 3 ТВ по дому.... Антенна верхняя…При том, что передатчик маломощный.
